Властивість або стан того, що не може бути відвернене, змінене чи уникнене; обов’язковість настання певної події або наслідку.
невідворотність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Додам, що суспільно-політична і духовно-культурна атмосфера епохи теж аж кишіла ідеями про невблаганну силу долі й невідворотність ходу історичних подій чи життєвих ситуацій. Логічним отож виглядає їх насичення своєю енергією художніх структур різних щодо художнього методу, літературного напрямку і стильової палітри авторів (І. Франка, Л. Толстого, Лесі Українки та ін.).
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |