побік

1. (діал.) Те саме, що побіч — поруч, збоку, поряд.

2. (діал.) У бік, у сторону.

Приклади вживання

Приклад 1:
Чіпка гля­нув на неї, за­мовк та, як підстре­ле­ний, опус­тив­ся на сту­лець… – Ти ду­маєш,- пе­ре­го­дя тро­хи, зно­ву по­ча­ла Га­ля: – ти ду­маєш – лег­ко мені ди­ви­тись на жит­тя батько­ве побік з жит­тям доб­рих лю­дей?.. Ба­чиш: во­ни щи­ро пра­цю­ють, чес­но хліб за­роб­ля­ють, з людьми по­во­дяться… і вста­ють і ля­га­ють тихі, спокійні… А тут?..
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: t.d. () |