1. (діал.) Те саме, що побіч — поруч, збоку, поряд.
2. (діал.) У бік, у сторону.
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Те саме, що побіч — поруч, збоку, поряд.
2. (діал.) У бік, у сторону.
Приклад 1:
Чіпка глянув на неї, замовк та, як підстрелений, опустився на стулець… – Ти думаєш,- перегодя трохи, знову почала Галя: – ти думаєш – легко мені дивитись на життя батькове побік з життям добрих людей?.. Бачиш: вони щиро працюють, чесно хліб заробляють, з людьми поводяться… і встають і лягають тихі, спокійні… А тут?..
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”