настання

[nɑstɑnnjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Дія за значенням настати¹ 1, 2, 3; початок, наступання чого-небудь. Настання весни, настання ночі, настання тиші.

  2. юр. Момент виникнення певних правових наслідків, передбачених законом або договором. Настання строку виконання зобов’язання, настання страхового випадку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. настання, р. настання, д. настанню, з. настання, о. настанням, м. настанні, к. настання

Більше записів