1. Такий, що відбувається без наміру, свідомого бажання чи зусилля; випадковий, ненавмисний.
2. (У значенні прислівника) Нехотячи, мимоволі; без свідомого наміру.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що відбувається без наміру, свідомого бажання чи зусилля; випадковий, ненавмисний.
2. (У значенні прислівника) Нехотячи, мимоволі; без свідомого наміру.
Приклад 1:
скарбова – борг; фінансова заборгованість намагати (чимось, напр., репертуаром) – надолужувати (чимось) напис – тут: заголовок невмисний – недоречний неґація (лат.) – перемовини незбитий (полон.)
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini”