похлібець

[poxlibɛt͡sʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Рідкісна страва української кухні, густий суп або юшка, зазвичай на основі житнього або пшеничного квасу з додаванням цибулі, часнику, хрону, риби або м’яса, що має характерний кислувато-гострий смак.

  2. (переносне значення) Про щось дуже просте, звичайне, невибагливе, часто з відтінком зневаги (наприклад, про їжу або напій).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. похлібець, р. похлібця, д. похлібцеві, з. похлібця, о. похлібцем, м. похлібцеві, к. похлібцю

Більше записів