Властивість або стан того, що не є довершеним, має певні недоліки, прогалини або не відповідає ідеальному рівню; незавершеність, недосконалість.
невдосконаленість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що не є довершеним, має певні недоліки, прогалини або не відповідає ідеальному рівню; незавершеність, недосконалість.
Відсутні