1. (про людину) Такий, що має психічні відхилення, розумово неповноцінний; ненормальний, божевільний.
2. (переносно, розмовне) Дивний, безглуздий, несамовитий; такий, що викликає подив або осуди своєю неадекватністю.
Словник Української Мови
Буква
1. (про людину) Такий, що має психічні відхилення, розумово неповноцінний; ненормальний, божевільний.
2. (переносно, розмовне) Дивний, безглуздий, несамовитий; такий, що викликає подив або осуди своєю неадекватністю.
Відсутні