1. Такий, що не має здібностей, уміння, таланту; нездатний, невмілий.
2. Який не досягає мети, не має успіху; невдалий, невдачливий.
3. Невиразний, незграбний, невпевнений (про вигляд, манеру поведінки тощо).
невдатний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Знав, що він трохи не такий, як інші хлопці, трохи невдатний, і не вірив, що може сподобатись якійсь дівчині. І ось тепер!..
— Невідомий автор, “Getman Sin Getmana”
Частина мови: прикментик () |