Який не має достатніх навичок, уміння, досвіду для виконання певної справи; невправний, недосвідчений.
Який виконаний без достатньої майстерності, умілості; невміло зроблений.
Словник Української Мови
Буква
Який не має достатніх навичок, уміння, досвіду для виконання певної справи; невправний, недосвідчений.
Який виконаний без достатньої майстерності, умілості; невміло зроблений.
Приклад 1:
Але хтось пустив стрілу раніше.. Невмілий ловець.. Єдине він знав, щ о, навіть смертельно пораненому, йому не можна висмикнути відразу стрілу зі свого серця.. Вона ще може зростися з ним і заржавіти там. Це знає кожен мисливець.. Лише треба перевернутись на спину.. Нас ніхто не любив.. Він перевернувся на спину.
— Зеров Микола, “Камена”