Значення
-
Неумисність — властивість дії або вчинку, що характеризується відсутністю злого умислу, наміру заподіяти шкоду; випадковість, ненавмисність.
-
Неумисність — у праві: форма вини, при якій особа не передбачала шкідливих наслідків своїх дій (бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити, або легковажно розраховувала на їх запобігання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неумисність, р. неумисності, д. неумисності, з. неумисність, о. неумисністю, м. неумисності, к. неумисносте