1. Філософсько-релігійний термін, що позначає якість або стан недоступності для людського пізнання, розуміння або словесного вираження; те, що неможливо цілком осягнути розумом або висловити словами, часто стосується абсолютних понять, таких як природа Бога або вічності.
2. У ширшому вживанні — властивість чогось надзвичайно глибокого, таємничого або трансцендентного, що перевищує звичайні можливості людського досвіду та опису.