неспокійний
[nɛspokijnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який не має спокою, перебуває в стані тривоги, збудження або занепокоєння.
-
Який викликає відчуття тривоги, занепокоєння; тривожний.
-
Повний руху, метушні, галасу; бурхливий.
-
Який не дає спокою, турбує, тривожить (про думки, почуття тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неспокійний, р. неспокійного, д. неспокійному, з. неспокійного, о. неспокійним, м. неспокійнім
Синоніми & Антоніми
Приклади з художньої літератури
-
Бо серед співу неспокійних днів,
Повз таємничі і вабливі двері
Я йду на клич задимлених вогнів —
На наш похмурий і прекрасний берег.— Олена Теліга -
Скільки увімкнуто в нас кольорових вогнів?
Травня несем на собі неспокійну відзнаку:
тут, між великістю каменя й малістю злаку,
чи не обернеться милість природи на гнів?— Юрій Андрухович