1. Дія за значенням інтегрувати 1; об’єднання окремих частин, елементів в одне ціле.
2. мат. Дія за значенням інтегрувати 2; операція знаходження інтеграла (у 1-му значенні) за заданою похідною або диференціалом; обернена до диференціювання дія.
інтегрування
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Звідси потенціальна енергія ∫ +−= CrdFEn , де С – стала інтегрування , тобто потенці – альна енергія визначається з точні стю до деякої довільної сталої. Це не відбивається на фізичних законах, оскільки в них вх о- дить або різниця потенціальних енергій двох конфігурацій системи, або похі дна nE за просторовим и коорд инатами.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Результат інтегрування визначаєт ь- ся характером залежності між тиском i об’ємом газу. Зобразимо графічно залежність ти с- ку від об’єму (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
І нтегруючи вираз для ентропії, ми не можемо визнач и- ти сталої інтегрування. Згідно з Планком, ентропія будь – якого конденсованого тіла зі зменшенням його температури до абсолютного нуля прямує до певного сталого значення нез а- лежно від індивідуальних властивос тей тіла.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |