1. Надзвичайно сильний, бурхливий, нестримний у своєму прояві (про почуття, явища природи тощо).
2. Який поводиться дуже шалено, нестямно, втратив самовладання (про людину).
3. Дуже гучний, оглушливий, пронизливий (про звук, крик).
несамовитий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Виникав то там, то тут — з келихом, канапкою, люль кою, звідусюди гахкав його несамовитий сміх, вищали гостеси, яких він, судячи з усього, постійно щипав за сідниці, слідом за ним проливалася дзюрчанням геть залоскотана Лайза Шейла, навіть Даппертутто не виглядав таким безпе речним господарем ситуації, як завше. Тож забачивши Аду з Перфецьким, він розвів на півпокою клешні і рушив їм назустріч.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Респондент заперечив, що це не вдасться, мовляв, сьогодні заключний день семі нару, мусить бути прийнятий вельми поважний меморандум і — найголовніше — програмою передбачено якийсь несамовитий обід-maestoso з ґраппою. c) Поки Стах (закреслено) відмокав у ванні і приводив себе до ладу, я думала про те, що завтра о цій годині вже ні його, ні мене тут не буде.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикментик () |