Значення
-
Чоловіче ім’я грецького походження (від грец. μύρον — благовоння, ароматична олія), що традиційно вживається в українській та інших православних культурах.
-
Істор. Миро, священне ароматичне масло, що використовується в церковних обрядах, особливо під час миропомазання та освячення.
-
Діал. Застаріла або діалектна форма позначення благовіння, пахучої олії в народній традиції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мирон, р. мирона, д. миронові, з. мирона, о. мироном, м. мироні, к. мироне
Походження слова (Етимологія)
Мирон — це чоловіче ім’я, яке походить від грецького імені Μύρων (Мірон). Воно пов’язане з грецьким словом μύρον (мірон), що означає ‘миро’ (ароматична олія), або з дієсловом μύρω (міро), що означає ‘текти, лити сльози’. Ім’я потрапило в українську мову через церковнослов’янське посередництво з грецької мови. У давньоруській мові воно з’явилося як Миронъ. Це ім’я було поширене серед християнських святих, тому воно стало популярним у слов’янських народів.