Значення
-
Властивість або якість людини, що полягає в прагненні до миру, згоди, уникнення конфліктів, схильності до мирного вирішення суперечок; миролюбність.
-
(У ширшому значенні) Ідеологія або світогляд, що ґрунтується на принципах пацифізму, засудженні війни та насильства як засобу вирішення міжнародних чи соціальних конфліктів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. миролюбство, р. миролюбства, д. миролюбству, з. миролюбство, о. миролюбством, м. миролюбстві, к. миролюбство