Словник Української Мови
Буква
нервуватися — відчувати нервове напруження, хвилювання, тривогу; бути неспокійним, збудженим через якісь обставини, події або очікування.
нервуватися — проявляти нетерплячку, дражливість або роздратування, часто через внутрішню невпевненість або зовнішній тиск.
Приклад 1:
— Гаразд, — одказав Андрій і пішов до себе нервуватися самотою. IV Увечері він поробив рахунки.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Всю свою увагу він нарешті зосередив на цьому, наче забувши, що лікарі рішуче йому забороняли нервуватися політикою. Математика, ота близесенька спеціальність професорова, навіть ніби кудись зникла од нього.
— Тютюнник Григорій, “Вир”