1. Абстрактний іменник, що означає властивість бути непохитним, незмінним, стійким; здатність не піддаватися руйнуванню, порушенню або змінам.
2. У філософському та політичному контексті — принцип або стан, що характеризує недоторканність, незламність та абсолютну сталість певних засад, кордонів, законів або прав.