миючий
[mɪjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Прикметник, що означає здатність видаляти бруд, піну, жир тощо з поверхні за допомогою води, мила або інших спеціальних засобів; призначений для миття, очищення.
-
У складі термінологічних сполучень (наприклад, “миючий засіб”, “миюча рідина”) — такий, що має властивість очищувати та мити, зазвичай про хімічні препарати або їхні компоненти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. миючий, р. миючого, д. миючому, з. миючого, о. миючим, м. миючім