1. Так, що не похитується, не змінюється; міцно, стійко, незламно (про фізичний стан або внутрішню позицію).
2. Непохитно — незмінно, постійно, без відступів (про дії, почуття, переконання).
непохитно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він був непохитно певен в собі, певен в своїй необхідності для історії. Власне інакше: історії для нього.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Приклад 2:
Чумакiвська комуна в бурю непiвського лихолiття почуває себе твердо й непохитно. Комуна певна, що вона є шматок мудрого серця республiки.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прислівник () |