1. Позбавлений розуму, нездатний мислити логічно; безглуздий, безтямний.
2. Який свідчить про відсутність розуму, необдуманий; недалекоглядний, безглуздий.
3. Розм. Непритомний, що перебуває у стані втрати свідомості.
нерозумний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І нерозумний не раз утішається благом тілесним, Старість немудра, проте щастя не може дознать. Ти ж наглядай за душею, яке в ній зело проростає, І не барися полоть, як де недобре зійшло.
— Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”
Частина мови: прикментик () |