1. Стос. до іноперкуляції; який відбувається, здійснюється за межами перкуляції (у 1 знач.) або не пов’язаний із нею.
іноперкулятний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
1. Стос. до іноперкуляції; який відбувається, здійснюється за межами перкуляції (у 1 знач.) або не пов’язаний із нею.
Відсутні