неприятельський

1. Відносний прикметник до іменника “неприятель“; властивий неприятелю, що належить йому, характеризує його.

2. Належний, властивий ворогові, противнику; ворожий, ворожний.

3. У військовій справі — такий, що належить чи належав збройним силам противника (про територію, техніку, майно тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |