1. Такий, що не піддається пробиванню, руйнуванню або пошкодженню від удару, пострілу тощо; дуже міцний, стійкий.
2. Переносно: надзвичайно впертий, незламний, незворушний; такий, що не піддається впливам, переконанням або не реагує на критику.
непробивний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вона показала мені комірчину, де на мене налетіли відразу дві костюмерки — одна старезна бабеґа, інша — ще майже дитина — і почали припинати мені до грудей непробивний вигнутий панцер. їхні рухи були вправні і меткі.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикментик () |