1. У стані непритомності, без свідомості; так, що людина не усвідомлює навколишнє та не реагує на зовнішні подразники.
2. Дуже сильно, надзвичайно, до втрати самоконтролю (про почуття, емоції, дії).
Словник Української Мови
Буква
1. У стані непритомності, без свідомості; так, що людина не усвідомлює навколишнє та не реагує на зовнішні подразники.
2. Дуже сильно, надзвичайно, до втрати самоконтролю (про почуття, емоції, дії).
Приклад 1:
То, може, десь періщать якихось тварин, скажімо, тресують собак, і вони скавулять непритомно десь, не то вгорі, не то внизу, а чи десь збоку, за герметичне закритими дверима. А може, то лиш так здається, може, то лиш гуде несамовито невиспана голова під навалою сну і втоми?
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”