інваріантний

1. Який залишається незмінним, постійним за певних перетворень, змін умов; незмінний, сталий (про величини, об’єкти, властивості).

2. лінгв. Який становить собою абстрактну, узагальнену одиницю мови (фонему, морфему, лексему тощо), що реалізується в конкретних мовленнєвих варіантах; який є інваріантом.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |