інваріантний
[inʋɑriɑntnɪj] Прикметник
Буква:І
Значення
-
Який залишається незмінним, постійним за певних перетворень, змін умов; незмінний, сталий (про величини, об’єкти, властивості).
-
лінгв. Який становить собою абстрактну, узагальнену одиницю мови (фонему, морфему, лексему тощо), що реалізується в конкретних мовленнєвих варіантах; який є інваріантом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інваріантний, р. інваріантного, д. інваріантному, з. інваріантного, о. інваріантним, м. інваріантнім