1. У спосіб, що виражає рішучу незгоду, принципову відмову від компромісу; непохитно, без жодних поступок.
2. (Переносно) Надзвичайно різко, завзято, з невблаганною наполегливістю.
непримиренно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Перебуваючи деякий час на зазбру- чанському Поділлі, казав театральній дружині пописуватися співом на якійсь торговиці, в день ім’янин цариці велів їй співати перед виставою на естраді “Боже, царя храні”, хоч переїзні закордонні трупи не були до цього обов’язані, в Надвірній вітав із дружиною “многолітством” тодішнього галицького намісника, непримиренно– го ворога українського народу, ґр. Пінінського, а в Любачеві перед виставою “Урієля Акости” розліпив по місті оповістки жидівською мовою (жарґоном)… Все те свідчило наглядно, що театр як народна установа для торговельно-підприємських цілей похилив униз свій прапор і ради матеріяльної користи готов був піти на всякі компроміси, що не все відповідали самопошані українського театру.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini”
Частина мови: прислівник () |