ІНВЕНЦІЯ, іменник жіночого роду.
1. У риториці та поетиці — винахідливість, знаходження змісту, теми, доказів для промови чи літературного твору; перший етап створення ораторського або поетичного тексту.
2. У музиці — невеликий інструментальний твір, переважно поліфонічного складу, заснований на розвитку однієї теми; різновид прелюдії або фуги (наприклад, дво- та триголосні інвенції Й. С. Баха).
3. Загальне, застаріле — винахід, відкриття; творча вигадка, дотепна ідея.