непрощенність

Власна назва, що позначає одну з якостей Бога в християнській богословській термінології — абсолютну нездатність прощати гріхи або порушення, що протиставляється всепрощенню; невмолимість у покаранні.

Рідкісна власна назва або термін, що вживається для позначення абстрактної властивості, стану або явища, яке неможливо пробачити, що не підлягає прощенню; абсолютна, безумовна провина або порушення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |