Значення
-
Власна назва, що позначає одну з якостей Бога в християнській богословській термінології — абсолютну нездатність прощати гріхи або порушення, що протиставляється всепрощенню; невмолимість у покаранні.
-
Рідкісна власна назва або термін, що вживається для позначення абстрактної властивості, стану або явища, яке неможливо пробачити, що не підлягає прощенню; абсолютна, безумовна провина або порушення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непрощенність, р. непрощенності, д. непрощенності, з. непрощенність, о. непрощенністю, м. непрощенності, к. непрощенносте