1. Так, що неможливо проникнути крізь щось, побачити або зрозуміти; непрохідно, незбагненно.
2. У спосіб, що не дозволяє розгледіти, розпізнати внутрішній зміст, сутність або наміри; загадково, закрито.
Словник Української Мови
Буква
1. Так, що неможливо проникнути крізь щось, побачити або зрозуміти; непрохідно, незбагненно.
2. У спосіб, що не дозволяє розгледіти, розпізнати внутрішній зміст, сутність або наміри; загадково, закрито.
Приклад 1:
Еламіст же В. Хінц дипломатично зауважив, що цей стародавній народ «залишається для нас непроникливо-загадковим». На території Мідії та Персії основним населенням були іраномовні мідійці та перси, які почали заселяти країну близько 1000 р. до н. е. й дали їй назву «Арьянам» — «Країна аріїв».
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”