індивідуалістичний

1. Який ґрунтується на принципах індивідуалізму, виражає його; пов’язаний із прагненням до вияву особистої неповторності, незалежності в діях та поглядах.

2. Який відзначається схильністю до індивідуалізму, діє або мислить, зважаючи лише на власні інтереси, відособлено від колективу.

Приклади вживання

Приклад 1:
того, що поклав підвалину доктрині про індивідуалістичний анархізм: «Коли святі дари наводять на тебе страх, проковтни їх, перетрави-перевари та й станешся вільним од них». А вже ж ваші Шмідти для вас навіть не святі дари… Чом же ви, замість слухати факти, немічно затулюєте вуха, як мале хлоп’я?
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: прикметник () |