індивідуалізм

ІНДИВІДУАЛІ́ЗМ, -у, чол.

1. Світоглядний принцип, моральна, політична та соціальна позиція, яка проголошує первинність і вищу цінність окремої особи (індивіда) порівняно з будь-якою спільнотою (суспільством, державою, колективом), а також наголошує на свободі особистого вибору, самостійності та незалежності людини.

2. Риса характеру, поведінки або спосіб життя, що виявляється в яскраво вираженій своєрідності, самобутності, прагненні до самостійності, відстоюванні власної думки та небажанні підпорядковуватися загальноприйнятим нормам чи стандартам.

Приклади вживання слова:

індивідуалізм

Приклад 1:
Це був індивідуалізм, який уже переходив в свою протилежність, з якого народжувалося плекання надіндивідуального. У Линника були завдатки соціяльного реформатора, політичного діяча; партійного лідера, що змінює дійсність, формує її згідно з параграфами й пунктами світоглядової доктрини.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”