непробудний

1. Такий, що не можна пробудити; надзвичайно глибокий, міцний (про сон, дрімоту).

2. Переносно: постійний, безперервний, що не припиняється; такий, що повністю поглинає увагу або свідомість.

3. Переносно: надзвичайно сильний, незламний, непохитний (про стан, почуття тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |