непрацездатність

[nɛprɑt͡sɛzdɑtnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Стан організму, за якого людина нездатна виконувати трудову діяльність через хворобу, каліцтво, похилий вік або інші причини.

  2. У правовому та соціальному контексті — юридично встановлена втрата здатності до систематичної професійної праці, що дає право на отримання пенсії чи інших соціальних виплат.

  3. У технічному контексті — стан машини, механізму, пристрою або системи, коли вони неспроможні виконувати свої функції через поломку, знос або інші несправності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. непрацездатність, р. непрацездатності, д. непрацездатності, з. непрацездатність, о. непрацездатністю, м. непрацездатності, к. непрацездатносте

Більше записів