непрацездатність

1. Стан організму, за якого людина нездатна виконувати трудову діяльність через хворобу, каліцтво, похилий вік або інші причини.

2. У правовому та соціальному контексті — юридично встановлена втрата здатності до систематичної професійної праці, що дає право на отримання пенсії чи інших соціальних виплат.

3. У технічному контексті — стан машини, механізму, пристрою або системи, коли вони неспроможні виконувати свої функції через поломку, знос або інші несправності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |