самостійниця

[sɑmostijnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Жінка, яка відстоює самостійність, автономію України, бореться за державну незалежність українського народу (переважно в історичному контексті).

  2. Учасниця політичної течії або членкиня політичної партії, що ставить за мету досягнення державної самостійності України (переважно в контексті початку ХХ століття).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самостійниця, р. самостійниці, д. самостійниці, з. самостійницю, о. самостійницею, м. самостійниці, к. самостійнице

Більше записів