непосидящий

1. Такий, що не може довго сидіти спокійно, завжди рухається, виявляє надмірну енергію та активність; невгамовний, метушливий.

2. (переносно) Про того, хто не може довго затримуватися на одному місці, працювати над одним завданням; непостійний, мінливий.

Приклади вживання слова:

непосидящий

Приклад 1:
— На те, щоб ви зостались в нас на обід, бо ви народ, молодий, непосидящий! — гукнув Іван Корнійович, стукнувши дверима й брязнувши ключами.
— Самчук Улас, “Марія”