невгамовний

Який не піддається вгамуванню, не може заспокоїтися; надзвичайно жвавий, енергійний, невсипущий.

Який не вщухає, не припиняється; постійний, невпинний.

Приклади вживання

Приклад 1:
Острівні міста Tip і Арвад робили вигляд, що їх цілком влаштовує перебування під ассирійською опікою й справно платили данину, тому з фінікійських міст лише невгамовний Сідон став жертвою ассирійського гніву. Після загибелі Ассирії Фінікія потрапила під жорсткий контроль Халдейського царства.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
до н. е. невгамовний Кіаксар підкорив Скіфське царство, завоював на заході державне утворення Манну, а в Закавказзі — Урарту. Завоювання Каппадокії на сході Малої Азії не залишило байдужою могутню Лідію.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
I тiльки я, як невгамовний дон Квiзадо, все шукаю нових iлюзiй до нових невiдомих берегiв. …Нелi захвилювалась i раптом зробила стiйку.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: прикментик () |