навіяти

1. Віючи, принести що-небудь (про вітер, повітря тощо).

2. перен. Викликати в когось певні думки, почуття, настрій; навіювати.

3. перен. Нашептати, намовити когось на щось.

Приклади вживання

Приклад 1:
намагається «навіяти» дочці думку, «що наша допомога фронту полягає у нашій внутрішній організованості, підтягнутості» (3: 61). Цілковито — як щось самозрозуміле — вона схвалює патріотичну спрямованість літератури як допомогу літератури фронтові.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Частина мови: дієслово () |