Значення
-
Внутрішній, душевний стан людини, який визначає її емоційне тло, почуття, переживання та загальне самопочуття в певний період часу; схильність до певних емоцій.
-
Сукупність думок, почуттів, сподівань та прагнень, що переважають у суспільстві, соціальній групі чи колективі в певний історичний момент; громадське або колективне самопочуття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. настрій, р. настрою, д. настроєві, з. настрій, о. настроєм, м. настроєві, к. настрою