непосидливість

[nɛposɪdlɪʋistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника «непосидливий»; нездатність довго залишатися в спокої, посидіти на одному місці, надмірна рухливість, метушливість.

  2. Вживається як термін у психології та педагогіці для позначення поведінкової особливості, що характеризується підвищеною, часто безцільною руховою активністю, невсиділивістю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. непосидливість, р. непосидливості, д. непосидливості, з. непосидливість, о. непосидливістю, м. непосидливості, к. непосидливосте

Більше записів