Значення
-
Властивість за значенням прикметника “непорушний“; стан, коли щось не може бути порушене, змінене або скасоване; недоторканність, незмінність.
-
(У філософській та юридичній термінології) Фундаментальна, абсолютна стійкість, незмінність і недоторканність певних принципів, законів, прав або кордонів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непорушність, р. непорушності, д. непорушності, з. непорушність, о. непорушністю, м. непорушності, к. непорушносте