імперативний
[impɛrɑtɪʋnɪj] Прикметник
Буква:І
Значення
-
Який має силу наказу, вимоги; владний, категоричний, безапеляційний.
-
Який є обов’язковим до виконання; наказовий, примусовий (про норми, правила, закони).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. імперативний, р. імперативного, д. імперативному, з. імперативного, о. імперативним, м. імперативнім