непорушений

1. Такий, що не зазнав порушення, змін або пошкоджень; цілісний, недоторканий.

2. Який не був порушений, скасований або анульований; чинний, діючий (про закон, правило, угоду тощо).

3. Який не був перерваний або зруйнований; непохитний, міцний (про мир, спокій, тишу, зв’язок).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |