марновірний

1. Який схильний до марновірства, вірить у надприродні сили, прикмети, забобони; суєтний.

2. Який виражає марновірство або свідчить про нього; затьмарений забобонами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |