марновірний
[mɑrnoʋirnɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Який схильний до марновірства, вірить у надприродні сили, прикмети, забобони; суєтний.
-
Який виражає марновірство або свідчить про нього; затьмарений забобонами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. марновірний, р. марновірного, д. марновірному, з. марновірного, о. марновірним, м. марновірнім