ІМПЕРАТИ́ВНІСТЬ, -ності, жін. Властивість за значенням імперативний 1; настійна вимогливість, безапеляційність, категоричність. Відчувалася імперативність його наказу.
Словник Української Мови
Буква
ІМПЕРАТИ́ВНІСТЬ, -ності, жін. Властивість за значенням імперативний 1; настійна вимогливість, безапеляційність, категоричність. Відчувалася імперативність його наказу.