імперативність

ІМПЕРАТИ́ВНІСТЬ, -ності, жін. Властивість за значенням імперативний 1; настійна вимогливість, безапеляційність, категоричність. Відчувалася імперативність його наказу.

Приклади вживання слова

імперативність

Приклад 1:
На тлі планетарної пожежі — а обриси планети залежали від масштабу видимого горизонту кожного, тож я, інтуїтивно піднявшись вище від решти, бачив більше, видима мені планета також була більша, а це обіцяло більшу кількість можливих сценаріїв порятунку — так от, на тлі планетарної пожежі моральні настанови втратили свою імперативність так швидко, як спалахує і згорає на сонці торішня павутина. На одному з кінців Стометрівки, там, де раніше була Опера, полум’я почало червонішати й розростатися, виділяючись яскравою плямою на тлі рівномірного блакитного світіння.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”