імператор

1. Титул монарха, верховного правителя імперії; особа, яка має цей титул.

2. перен. Той, хто має необмежену владу, панує в якій-небудь сфері діяльності; володар, повелитель.

Приклади вживання слова

імператор

Приклад 1:
Ц і с а р — австрійський імператор. Ц і х а — характерна риса, ознака, прикмета; тавро.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
[268] Можливо, цей образ навіяно статтею Спиридона Палаузова «Иоанн Гус и его последователи», в якій сказано, нібито гусити стверджували, що імператор Сигізмунд — той самий червоний змій, про якого сказано в Апокаліпсисі (Апокаліпсис 12:3). [269] «Te Deum laudamus» («Тебе, Боже, хвалимо» — ëàò.)
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Приклад 3:
336 37 Римський імператор Август (63 р. до н.е. – 44 p.), часи правління якого вважаються найвищим розквітом добробуту Стародавнього Риму; Тіберієві часи – пора правління Тіберія Клавдія Нерона – римського імператора у 14 -37 pp., що відзначався неймовірною жорстокістю; володіння Пилатові – Пилат був римським намісником Юдеї у період, до якого Біблія відносить життя і смерть Ісуса Христа.
— Тютюнник Григорій, “Вир”