1. (про особу) Такий, що не може бути повноцінно заміненим іншим; унікальний, незамінний, надзвичайно цінний.
2. (перен., про явище, предмет тощо) Надзвичайно важливий, неоціненний, такий, що не має рівних собі за значенням або якостями.
непоновний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |