ІММОБІЛІЗУВАТИСЯ, -у́юся, -у́єшся, док. і недок.
1. Стати (ставати) нерухомим; втратити (втрачати) здатність рухатися або бути приведеним у стан спокою. Після тривалого перебування на морозі кінцівки почали іммобілізуватися.
2. мед. Бути (бувати) зафіксованим у нерухомому стані за допомогою спеціальних засобів (шин, гіпсу, бандажів тощо) для забезпечення спокою пошкодженої частини тіла. При переломі кінцівка має іммобілізуватися до повного зрощення кісток.
3. перен. Втратити (втрачати) здатність до дії, розвитку; зупинитися (зупинятися) в діяльності. В умовах кризи економіка країни почала іммобілізуватися.