Такий, що не може бути замінений іншим, не має рівноцінної заміни; дуже цінний, важливий.
Унікальний, винятковий у своїй якості або функції; такий, що єдиний у своєму роді.
незамінний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він працював енергійно, захоплено, заглиблювався в справи, гасав по місту, посміхався, був дотепний, вправний, скрізь незамінний, але о восьмій ввечері, кінчивши працю, відбувши всі збори й навантаження, лишався сам для власного, окремішнього життя, якого нитки повипускав із рук. Перехід цей був жахливий.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: прикментик () |