Значення
-
Властивість за значенням прикметника “непокутуваний“: нездатність бути покутованим, відкупленим, спокутаним; такий стан провини або гріха, який неможливо загладити, виправити або спокутувати.
-
У релігійному, зокрема християнському, контексті — стан найтяжчого гріха, який не може бути прощений, оскільки за своєю суттю або внаслідок некаятності не підлягає спокуті.
-
У переносному значенні — надзвичайна тяжкість, непоправність вчинку, злочину або провини, що не дає можливості для виправдання чи відпущення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непокутуваність, р. непокутуваності, д. непокутуваності, з. непокутуваність, о. непокутуваністю, м. непокутуваності, к. непокутуваносте